П'ять ліній композиції «Двоє і час»

Відношення двох завжди десь поряд з кожним одним. Пригадуючи себе, або ж мріючи про майбутнє, ми завжди бачимо, чи хочемо бачити поряд ще когось. Намагаємося побачити себе очима іншого, і таким чином зрозуміти двох. Навіть художник, створюючи свій автопортрет, намагається побачити себе зі сторони, і через призму професійного сприйняття його погляд ніби подвоюється. 

Тож, мабуть, не випадково, починаючи зображувати хаотично-безпредметну лінію, щоб потім її проаналізувати, побачити щось і завершити, наближаючи до предмета, постав образ «двох». Лінія цього образу і стала основою внутрішньої структури композиції. Структури, котра розкривається як предметний образ «двох» у проєкції, до якої зміщено три лінії просторових вимірів. І водночас структури, котра розвивається як абстракція навколо лінії часу.