ПАРК СКУЛЬПТУР СУМДПУ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА
ПАРК СКУЛЬПТУР СУМДПУ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА
Скульптура «Перша вчителька» створена до 100-річчя Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка. Композиція твору розгортається навколо кількох рівнів інтерпретації. Вона поєднує в собі як конкретний образ учителя та учня, так і абстрактний образ часу, що пов’язує минуле, сучасне та майбутнє.
Парк скульптур Сумського державного педагогічного університету – це простір, де сучасне мистецтво вступає в діалог з історією освіти, культурою та філософією пізнання. Кожна робота в парку – це не лише художній об’єкт, а й концептуальне висловлювання, що втілює певну ідею, пов’язану з освітою, творчістю та розвитком.
Скульптури, виконані у різних матеріалах і стилях, поєднують традиції модернізму, постмодернізму та сучасних художніх практик. Автор використовує прийоми кубізму, абстракції, психоаналізу та синтетичних методів композиції, створюючи унікальну знакову систему, що дозволяє глядачеві відкривати нові сенси та інтерпретації.
Відкриття кожної нової скульптури стає частиною формування культурного середовища університету, підкреслюючи його місію – не лише передавати знання, а й надихати, розширювати межі мислення та пропонувати нові підходи до розуміння реальності. Парк скульптур є живим простором, який розвивається разом із університетом, відображаючи його традиції, прагнення та погляд у майбутнє.
«Сім'я знань або Дбайливим рукам вчителів» 2017 р., дерево, різблення, 1.8х0.6х0.5 м.
Скульптура стала першою в серії, започаткувавши створення Парку скульптур СумДПУ імені А.С. Макаренка. Її композиція втілює ідею плідної взаємодії наставника та учня, адже кожен великий шлях починається з малого зерна знань, що проростає завдяки турботі та наполегливості.
У центрі художнього образу – рука, яка бережно тримає жолудь. Це не лише природний символ майбутнього могутнього дуба, а й алегорія освітнього процесу: вчитель сіє знання у свідомість учня, допомагаючи йому зростати, розвиватися та міцніти. Форма руки передає відчуття надійності та підтримки, підкреслюючи роль наставника як того, хто закладає основу для подальшого розвитку особистості.
Скульптура органічно взаємодіє з природним середовищем, змінюючись у сприйнятті залежно від кута зору та гри світла. Вона нагадує про цінність освітньої традиції та важливість дбайливого ставлення до знань, які, подібно до насінини, з часом проростають у великі досягнення.
«Вир м'ячів» 2021 р., дерево, різблення, 1.9х0.6х0.6 м.
Ця скульптура стала другою в серії, досліджує взаємозв’язок традиційного українського мистецтва та сучасних пластичних форм. Композиція створена в традиціях українського модерну, де основна ідея полягає у поєднанні традиційного орнаменту Слобожанщини з новітніми підходами до створення паркових скульптур.
Переплетені у просторі орнаментальні мотиви формують складну динамічну структуру, яка взаємодіє з довкіллям через ажурні пустоти. Вони не лише додають легкості композиції, а й відкривають можливість глядачу заглибитися у візуальну гру світла й тіні, сприймати твір у змінному ракурсі.
Домінуючий рослинний мотив тут збагачено сучасними елементами, що натякають на спортивні ігри з м’ячем. Це накладає на традиційну форму новий зміст, де спортивна символіка перегукується з енергією руху, командною взаємодією та духом сучасного міста.
«Усі крапки над І» 2023 р., бетон, ліплення, 2х0.7х0.4 м.
Скульптура стала третім об'єктом і продовженням серії «Парку скульптур» СумДПУ імені А.С. Макаренка.
В основі сюжету твору широко відомий український вислів «Розставити усі крапки над «і». Художній образ створено з поєднання низки елементів. Так, тему розкрито через поєднання фольклору та традиційного українського мистецтва. Виразність форми підкреслює орнамент, характерний для тригранно-виїмчастого різьблення по дереву у поєднанні з повністю полярним матеріалом композиції - бетоном. Також і загальна структура композиції вирішена через поєднання протилежностей - круглої скульптури і рельєфу. По колу, як по спіралі, зібрано пять «крапок», котрі з'єднують дві рельєфні частини в одне ціле. Такі поєднання, на нашу думку, дозволили збагатити образ і дати простір для участі глядача у сприйнятті та інтерпретації твору, знаходження власних асоціацій та сенсів.